Процик Сергій Юрійович… Справжній Патріот, Наставник, Герой… Той, хто надихав сотні молодих борців за незалежність і волю рідної України… Той, хто гідно жив і героїчно зустрів свою смерть… Той, хто назавжди залишиться в пам’яті і серцях людей. Людина з великої літери…
Зберігаючи пам’ять для майбутніх поколінь, ми повинні і зможемо написати про тих, з ким зводить і зводила нас доля. Пам’ятаймо тих, хто з небес спостерігає за нашими успіхами та застерігає від негараздів.
Процик Сергій Юрійович народився 28 червня 1971 року в мальовничому селищі Новогуйвинському Житомирського району Житомирської області в сім'ї робітника. З 1978 по 1988 рік навчався у Новогуйвинській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів (з 1982 року - Новогуйвинська гімназія). Вчительський колектив згадує Сергія Юрійовича надзвичайно активним, дисциплінованим, талановитим і вихованим учнем. Зі шкільних років мріяв бути військовим, тому фізично і морально готував себе до цього. Відвідував Школу юного десантника у місті Житомирі, яка відіграла важливу роль в подальшому житті Сергія Юрійовича, у формуванні його світогляду і людських якостей. Юнак був сміливим, розумним, загартованим, фізично розвинутим і вмотивованим бути гідним захисником рідної землі.
Після закінчення гімназії мріяв вступити до військового училища, але через сімейні обставини не зміг здійснити бажане. Пішов служити морським піхотинцем. Строкову службу проходив у місті Севастополь. Під час служби отримав перший бойовий досвід, адже брав участь у врегулюванні військового конфлікту в Грузії (м. Поті).
Після служби в армії вступив до Київського державного інституту фізичної культури і спорту. Навчаючись в інституті, Сергій Юрійович почав працювати у Новогуйвинській гімназії учителем допризовної підготовки юнаків. Талановитий педагог захоплювався військовою справою та туризмом, тому блискуче навчав своїх вихованців виживати в екстремальних умовах. Вихованці тягнулись до нього, вбачаючи у терплячому і витривалому вчителеві справжнього професіонала, здатного розкрити таємниці альпінізму та навчити військовому мистецтву.
20 вересня 1991 року педагог заснував Дитячий військово-патріотичний клуб "Сатурн", де виховав ціле покоління патріотів нашої Батьківщини, більшість з яких на даний момент захищають країну від ворогів.
Він завжди був взірцем для молоді. Формував у дітях громадянина-патріота та вчив бути готовими у будь-який час стати на захист Батьківщини. Завжди спонукав до фізичного самовдосконалення.
Під керівництвом Сергія Юрійовича, юнаки та дівчата оволодівали військово-технічними знаннями, вивчали основи самозахисту і рукопашного бою, військову топографію. Програма клубу включала в себе, крім військової, ще й прикладну фізичну і повітряно - десантну підготовку. Діти різних вікових груп ходили в багатокілометрові кількаденні походи, вчились в’язати вузли, розводити багаття і навіть здійснювали стрибки з парашутом. Батьки учнів довіряли Сергію Юрійовичу найцінніше – життя та здоров’я своїх дітлахів. До підготовки, тренувань і заходів педагог ставився надзвичайно відповідально, на нього можна було покластися.
Щороку мешканці селища запрошувались на показові виступи вихованців клубу «Сатурн» і були вражені рівнем підготовки дітей. У заходах активно брали участь друзі і колеги Сергія Юрійовича, залучались військовослужбовці місцевих військових частин, котрі допомагали зі спорядженням та навчаннями.
Серед досягнень клубу – постійні перемоги у відкритих Першостях зі спортивного орієнтування і техніки пішохідного туризму, всеукраїнських змаганнях з військового багатоборства, змаганнях зі стрільби із автомата. Учасниками клубу було здійснено 136 стрибків з парашутом і здійснено 208 польових виходів. ДВКП «Сатурн» був колективним членом Всеукраїнського патріотичного об’єднання «Майбутнє України». У 2000 році військово-патріотичний клуб «Сатурн» визнано кращим в Україні.
Військово-патріотичний клуб "Сатурн" став школою життя справжніх патріотів, адже найперше, чому навчав Сергій Юрійович, – це взаємодопомога і любов до Батьківщини. Він став для своїх вихованців батьком – суворим, вимогливим, але добрим, чуйним та з почуттям гумору. На довгі-довгі десятиліття юні дівчата і хлопці пронесли почуття глибокої поваги і шани до свого Вчителя. Офіцерами Збройних Сил України стали 48 вихованців Процика Сергія Юрійовича.
Впродовж 1991-2008 років Сергій Юрійович працював учителем фізичного виховання в Новогуйвинській гімназії, виявив високий рівень професіоналізму і творчості. Його учні були переможцями різноманітних Всеукраїнських, обласних та районних змагань. За період роботи в Новогуйвинській гімназії Сергій Юрійович отримав багато нагород:
- Грамоти Обласного Управління Освіти;
- Грамота Міністерства Освіти України;
- Медаль за заслуги ІІ ступеня;
- Медаль за заслуги ІІІ ступеня;
- Медаль " За віру та вірність";
- Іменний годинник від президента Леоніда Кучми за патріотичне виховання молодого покоління.
Серце справжнього патріота не могло бути байдужим до подій у державі, і тому 24 лютого 2022 року Сергій Юрійович пішов добровольцем захищати рідну Україну.
Життя Сергія Юрійовича Процика обірвалося 30 березня 2022 року під час звільнення півночі країни від окупантів. Під час виконання бойового завдання Герой відвів окупантів у замінований ліс, щоб забезпечити прорив військових ЗСУ.
Цінуймо кожну хвилину нашого життя, бо за нього заплачено надзвичайно високу ціну. За кожну можливість обіймати наших рідних, дихати українським повітрям і зустрічати світанок нового дня ми маємо дякувати захисникам України – тим, хто стояв і стоїть на сторожі волі і незалежності України.
Про таких Героїв, як Сергій Юрійович, будуть писати книги і зніматимуть фільми майбутні покоління українців. Рішенням Новогуйвинської селищної ради рідна для Процика Сергія Юрійовича Новогуйвинська гімназія Житомирського району Житомирської області носить його ім’я.
Щасливцями долі вважають тих, хто зумів побачити й розкрити власний талант, талант дітей, несучи при цьому людям добро і не вимагаючи нічого натомість. Таким був і залишається в пам’яті багатьох Процик Сергій Юрійович – Людина, Педагог, Герой…
Ми пам’ятатимемо Вас завжди… Вічна і світла пам’ять…